Проєкт держбюджету-2027: макроекономічна рамка
⚔️ Ключове припущення: повномасштабна війна триває весь 2027 рік. Уряд закладає лише +1,3% реального ВВП: профінансований партнерами попит зростає швидше за внутрішню пропозицію (споживання домогосподарств близько +5% реально, інвестиції +14,6%). Прогноз схвалено 4 червня, ще до зупинки портів Великої Одеси, і уряд допускає його уточнення до другого читання.
📉 Ціна розбіжностей між прогнозом та фактом зростання для бюджету помірна. Хоч 2027-й стане четвертим роком сповільнення поспіль, і прогноз вже достатньо обережний, продовження обстрілів може призвести до повторення ситуації з бюджетами 2024-26 років, де прогнози завищували зростання на 1-2 в.п.. За стрес-тестом уряду кожен недоотриманий процентний пункт ВВП коштує близько 34 млрд грн податків (0,6% доходів), тобто повторення торішньої похибки означає недоотримані 34-68 млрд грн. Це менше, ніж ефект від відхилення цін чи курсу.
⚔️ Ключове припущення: повномасштабна війна триває весь 2027 рік. Уряд закладає лише +1,3% реального ВВП: профінансований партнерами попит зростає швидше за внутрішню пропозицію (споживання домогосподарств близько +5% реально, інвестиції +14,6%). Прогноз схвалено 4 червня, ще до зупинки портів Великої Одеси, і уряд допускає його уточнення до другого читання.
📉 Ціна розбіжностей між прогнозом та фактом зростання для бюджету помірна. Хоч 2027-й стане четвертим роком сповільнення поспіль, і прогноз вже достатньо обережний, продовження обстрілів може призвести до повторення ситуації з бюджетами 2024-26 років, де прогнози завищували зростання на 1-2 в.п.. За стрес-тестом уряду кожен недоотриманий процентний пункт ВВП коштує близько 34 млрд грн податків (0,6% доходів), тобто повторення торішньої похибки означає недоотримані 34-68 млрд грн. Це менше, ніж ефект від відхилення цін чи курсу.
🔥 Інфляція 8,6% у середньому за рік може виявитися нижчою за фактичну. Проте для бюджету таке відхилення радше сприятливе: вища інфляція збільшує надходження внутрішнього ПДВ, ПДФО та податку на прибуток, тоді як основні видатки на неї у 2027 році не реагують (прожитковий мінімум, мінімальна зарплата та оплата праці бюджетників зафіксовані, а індексація пенсій визначена показниками 2026 року). Водночас зворотний бік проявиться пізніше: слабше реальне споживання, дорожчі внутрішні запозичення, ризик розбалансування очікувань і жорсткішу монетарну політику НБУ, що вплине на економічну активність.
💱 Курс: 47,1 грн/дол у середньому, 48,3 на кінець року й понад 60% доходів 2027 року прямо чи опосередковано залежать від нього: позика ЄС (2,46 трлн грн) обліковується за прогнозним курсом, а імпортні ПДВ, акциз і мито мають валютну базу. Кожна гривня зміцнення забирає близько 75 млрд грн. В минулому, бюджет-2025 виходив з 45 грн/дол за фактичних 41,7, бюджет-2026 із 45,7 за очікуваних 44-45. Повторення цього ухилу коштувало б доходам кілька десятків мільярдів гривень. Проте й ухил в іншу сторону несе ризики, зокрема розбалансування макроекономічної стабільності.
💼 Зарплати: 34 409 грн (+14,4% номінально, +5,3% реально). Модель ПДФО відштовхується від плану-2026 (30 032 грн), тоді як за січень–липень середня зарплата вже 30 461 грн (+22,6% р/р), а в червні–липні 32–33 тис. грн. Тому в ПДФО та військовому зборі де-факто закладено резерв у кілька десятків мільярдів гривень. Ризик в іншому: якщо реальні зарплати зупинять зростання, то під питанням опиниться споживання, на якому тримаються і зростання, і внутрішній ПДВ.
🚢 Припущення щодо імпорту виглядає консервативним: у січні-липні товарний імпорт зріс на 23-26%, насамперед через енергоносії та обладнання, тоді як на 2027 рік закладено +12,7%. Оцінка KSE Institute вища приблизно на $16 млрд, зокрема тому, що частина оборонної позики ЄС реалізується через імпорт. Якщо він справді буде більшим, бюджет отримає близько 100 млрд грн додаткового імпортного ПДВ і мита, але на таку ж суму зросте й попит на валюту, який значною мірою покривається зовнішнім фінансуванням.
⚠️ Основні вразливості: зовнішнє фінансування, логістика, дефіцит електроенергії, робоча сила. Уряд зробив стрес-тест: за одночасного дефіциту енергопостачання 30-50%, падіння товарного експорту на 20-40% і втрати 350-450 тис. зайнятих ВВП втрачає 4,1-6,8 в.п., а бюджет 140-230 млрд грн податкових доходів. Оцінка охоплює лише доходи: без зростання видатків, курсу, ставок і цін. Водночас уряд окремо виділяє ризики з потенційним ефектом понад 0,5% ВВП: можливе недоотримання до €6 млрд на рік за програмами Ukraine Facility та USL у разі невиконання їхніх умов, фінансовий стан держпідприємств (сукупний збиток семи найбільших за негативним сценарієм близько 64 млрд грн), виплати за державними гарантіями (47,2 млрд грн проти 21 млрд грн у проєкті), позови до держави на понад 600 млрд грн та пенсійну заборгованість за судовими рішеннями близько 100 млрд грн.
💱 Курс: 47,1 грн/дол у середньому, 48,3 на кінець року й понад 60% доходів 2027 року прямо чи опосередковано залежать від нього: позика ЄС (2,46 трлн грн) обліковується за прогнозним курсом, а імпортні ПДВ, акциз і мито мають валютну базу. Кожна гривня зміцнення забирає близько 75 млрд грн. В минулому, бюджет-2025 виходив з 45 грн/дол за фактичних 41,7, бюджет-2026 із 45,7 за очікуваних 44-45. Повторення цього ухилу коштувало б доходам кілька десятків мільярдів гривень. Проте й ухил в іншу сторону несе ризики, зокрема розбалансування макроекономічної стабільності.
💼 Зарплати: 34 409 грн (+14,4% номінально, +5,3% реально). Модель ПДФО відштовхується від плану-2026 (30 032 грн), тоді як за січень–липень середня зарплата вже 30 461 грн (+22,6% р/р), а в червні–липні 32–33 тис. грн. Тому в ПДФО та військовому зборі де-факто закладено резерв у кілька десятків мільярдів гривень. Ризик в іншому: якщо реальні зарплати зупинять зростання, то під питанням опиниться споживання, на якому тримаються і зростання, і внутрішній ПДВ.
🚢 Припущення щодо імпорту виглядає консервативним: у січні-липні товарний імпорт зріс на 23-26%, насамперед через енергоносії та обладнання, тоді як на 2027 рік закладено +12,7%. Оцінка KSE Institute вища приблизно на $16 млрд, зокрема тому, що частина оборонної позики ЄС реалізується через імпорт. Якщо він справді буде більшим, бюджет отримає близько 100 млрд грн додаткового імпортного ПДВ і мита, але на таку ж суму зросте й попит на валюту, який значною мірою покривається зовнішнім фінансуванням.
⚠️ Основні вразливості: зовнішнє фінансування, логістика, дефіцит електроенергії, робоча сила. Уряд зробив стрес-тест: за одночасного дефіциту енергопостачання 30-50%, падіння товарного експорту на 20-40% і втрати 350-450 тис. зайнятих ВВП втрачає 4,1-6,8 в.п., а бюджет 140-230 млрд грн податкових доходів. Оцінка охоплює лише доходи: без зростання видатків, курсу, ставок і цін. Водночас уряд окремо виділяє ризики з потенційним ефектом понад 0,5% ВВП: можливе недоотримання до €6 млрд на рік за програмами Ukraine Facility та USL у разі невиконання їхніх умов, фінансовий стан держпідприємств (сукупний збиток семи найбільших за негативним сценарієм близько 64 млрд грн), виплати за державними гарантіями (47,2 млрд грн проти 21 млрд грн у проєкті), позови до держави на понад 600 млрд грн та пенсійну заборгованість за судовими рішеннями близько 100 млрд грн.
Проєкт держбюджету - 2027: дефіцит та фінансування
⬆️ Очікується, що дефіцит державного бюджету виросте на 33,2% до 1,67 трлн грн (15% ВВП, +2,6 в.п. р/р). Покриття дефіциту планується через залучення кредитів та позик від міжнародних партнерів, випуск облігацій внутрішньої державної позики, а також забезпечення надходження коштів від приватизації державного майна.
🤝 Підтримка міжнародних партнерів продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні макроекономічної стабільності та покритті критичних потреб. Уряд розраховує на отримання у 2027 році 1,82 трлн грн (38,7 млрд дол. США) позик. Проте 1,54 трлн грн (32,6 млрд дол. США) із необхідного обсягу позик наразі не мають підтверджених джерел фінансування або відповідних зобов’язань з боку партнерів. Недоотримання необхідного обсягу фінансування залишається основним ризиком для фіскальної стабільності.
⬆️ Очікується, що дефіцит державного бюджету виросте на 33,2% до 1,67 трлн грн (15% ВВП, +2,6 в.п. р/р). Покриття дефіциту планується через залучення кредитів та позик від міжнародних партнерів, випуск облігацій внутрішньої державної позики, а також забезпечення надходження коштів від приватизації державного майна.
🤝 Підтримка міжнародних партнерів продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні макроекономічної стабільності та покритті критичних потреб. Уряд розраховує на отримання у 2027 році 1,82 трлн грн (38,7 млрд дол. США) позик. Проте 1,54 трлн грн (32,6 млрд дол. США) із необхідного обсягу позик наразі не мають підтверджених джерел фінансування або відповідних зобов’язань з боку партнерів. Недоотримання необхідного обсягу фінансування залишається основним ризиком для фіскальної стабільності.
💼 Внутрішнє фінансування залучатиметься в більшості для обслуговування та погашення внутрішнього боргу. Фінансування загального фонду державного бюджету у 2027 році за рахунок внутрішніх запозичень планується в обсязі 544,4 млрд грн. Таку ж суму буде спрямовано на погашення внутрішнього державного боргу.
💰 Потреба у нових запозиченнях стимулюватиме подальше накопичення державного боргу. Прогнозується, що до кінця 2027 року обсяг державного та гарантованого державою боргу зросте на 11,6% до 12,69 трлн грн. Рівень боргу досягне 113,9% ВВП (+10,9 в.п. р/р). При чому, 84% боргу припадатиме на зовнішній борг в той час як лише 16% – на внутрішній. Відповідно до власних зобов'язань перед МВФ уряд зберігає обережний підхід до надання державних гарантій. На 2027 рік граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі рішень уряду залишиться на рівні попереднього року (65 млрд грн).
💰 Потреба у нових запозиченнях стимулюватиме подальше накопичення державного боргу. Прогнозується, що до кінця 2027 року обсяг державного та гарантованого державою боргу зросте на 11,6% до 12,69 трлн грн. Рівень боргу досягне 113,9% ВВП (+10,9 в.п. р/р). При чому, 84% боргу припадатиме на зовнішній борг в той час як лише 16% – на внутрішній. Відповідно до власних зобов'язань перед МВФ уряд зберігає обережний підхід до надання державних гарантій. На 2027 рік граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі рішень уряду залишиться на рівні попереднього року (65 млрд грн).
📊 Держбюджет-2027: що змінюється у фінансуванні людського капіталу
🎓 Освіта
Найбільше фінансування на освітню субвенцію: 193 млрд грн, або 60,4% видатків МОН. Зростання пов’язане з підвищенням посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників на 20% із вересня 2026.
Академічні стипендії з 1.09.2026 року подвоєно: 9,4 млрд грн (+42,6%).
Безоплатне гаряче харчування поширено на всіх учнів 1–11 (12) класів комунальних шкіл: 19,4 млрд грн (+34,5%) для 3 млн дітей.
🏥 Охорона здоров’я
Основний приріст припадає на Програму медичних гарантій: 225 млрд грн (+17,5%).
У 2027 році з’являється програма «Кардіохірургічна та трансплантаційна допомога» на 375,6 млн грн. Централізовані закупівлі лікарських засобів і медичних виробів — 20,8 млрд грн (+37%).
Публічні інвестиції у медичну інфраструктуру — 2,5 млрд грн (-31,6%).
🎓 Освіта
Найбільше фінансування на освітню субвенцію: 193 млрд грн, або 60,4% видатків МОН. Зростання пов’язане з підвищенням посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників на 20% із вересня 2026.
Академічні стипендії з 1.09.2026 року подвоєно: 9,4 млрд грн (+42,6%).
Безоплатне гаряче харчування поширено на всіх учнів 1–11 (12) класів комунальних шкіл: 19,4 млрд грн (+34,5%) для 3 млн дітей.
🏥 Охорона здоров’я
Основний приріст припадає на Програму медичних гарантій: 225 млрд грн (+17,5%).
У 2027 році з’являється програма «Кардіохірургічна та трансплантаційна допомога» на 375,6 млн грн. Централізовані закупівлі лікарських засобів і медичних виробів — 20,8 млрд грн (+37%).
Публічні інвестиції у медичну інфраструктуру — 2,5 млрд грн (-31,6%).
🪖 Мінветеранів
Заходи з підтримки ветеранів війни, членам їх сімей та членам родин загиблих (виплати, психологічна допомога, професійна адаптація тощо) — 7,5 млрд грн (+106,7%). Субвенція на виплату компенсації за житло ветеранам з інвалідністю I–II груп та членам сімей загиблих — 6,9 млрд грн (+21,6%) для 1 286 осіб, середній розмір — 3,2 млн грн.
На забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів та окремі заходи підтримки —2,6 млрд грн (-11,6%).
📈 Соціальні стандарти
Прожитковий мінімум (ПМ) зросте на 10,9% до 3 559 грн в середньому на одну особу.
Мінімальна заробітна плата зросте на 10,4% до 9 546 грн.
🤝 Соціальна політика
Видатки Мінсоцполітики — 538,9 млрд грн (+15,6%). «Соціальний захист осіб з інвалідністю» становитиме 41,6 млрд грн, що у 4,7 раза більше. Значна частина зростання пов’язана з перенесенням до програми виплат допомоги особам з інвалідністю, які зростуть. Базова величина для розрахунку допомоги становитиме 4 000 грн.
Видатки на оздоровлення та відпочинок дітей становитимуть 1,6 млрд грн, що більше у 3,3 рази, а на розвиток системи соціальних послуг – 2,7 млрд грн (+9,1%).
💰 Пенсійний фонд України
Доходи та видатки ПФУ становитимуть по 1,5 трлн грн (+19,1%).
Надходження від ЄСВ – 897,5 млрд грн (+23,6%).
Кошти держбюджету – 518,6 млрд грн (+15,5%), з них 292,8 млрд грн (+16,5%) – пенсійні програми, а 225,8 млрд грн —на соціальні виплати. Зростання фінансування пов’язане зі зростанням ПМ та індексацією пенсій у 2027 році.
🔄 Залишки соцфондів перерахують до держбюджету для пенсійних і соціальних виплат:
5 млрд грн залишку Фонду на випадок безробіття спрямовуватимуть на пенсійні програми;
невикористані кошти ЄСВ, які обліковує ПФУ за програмами соціального страхування, перераховуватимуть до спецфонду держбюджету та спрямовуватимуть на соціальні й пенсійні виплати.
Заходи з підтримки ветеранів війни, членам їх сімей та членам родин загиблих (виплати, психологічна допомога, професійна адаптація тощо) — 7,5 млрд грн (+106,7%). Субвенція на виплату компенсації за житло ветеранам з інвалідністю I–II груп та членам сімей загиблих — 6,9 млрд грн (+21,6%) для 1 286 осіб, середній розмір — 3,2 млн грн.
На забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів та окремі заходи підтримки —2,6 млрд грн (-11,6%).
📈 Соціальні стандарти
Прожитковий мінімум (ПМ) зросте на 10,9% до 3 559 грн в середньому на одну особу.
Мінімальна заробітна плата зросте на 10,4% до 9 546 грн.
🤝 Соціальна політика
Видатки Мінсоцполітики — 538,9 млрд грн (+15,6%). «Соціальний захист осіб з інвалідністю» становитиме 41,6 млрд грн, що у 4,7 раза більше. Значна частина зростання пов’язана з перенесенням до програми виплат допомоги особам з інвалідністю, які зростуть. Базова величина для розрахунку допомоги становитиме 4 000 грн.
Видатки на оздоровлення та відпочинок дітей становитимуть 1,6 млрд грн, що більше у 3,3 рази, а на розвиток системи соціальних послуг – 2,7 млрд грн (+9,1%).
💰 Пенсійний фонд України
Доходи та видатки ПФУ становитимуть по 1,5 трлн грн (+19,1%).
Надходження від ЄСВ – 897,5 млрд грн (+23,6%).
Кошти держбюджету – 518,6 млрд грн (+15,5%), з них 292,8 млрд грн (+16,5%) – пенсійні програми, а 225,8 млрд грн —на соціальні виплати. Зростання фінансування пов’язане зі зростанням ПМ та індексацією пенсій у 2027 році.
🔄 Залишки соцфондів перерахують до держбюджету для пенсійних і соціальних виплат:
5 млрд грн залишку Фонду на випадок безробіття спрямовуватимуть на пенсійні програми;
невикористані кошти ЄСВ, які обліковує ПФУ за програмами соціального страхування, перераховуватимуть до спецфонду держбюджету та спрямовуватимуть на соціальні й пенсійні виплати.
Місцеві бюджети у 2027 році: доходи та горизонтальне вирівнювання
📈 Фінансовий ресурс місцевих бюджетів у 2027 році зросте на 20,9% р/р, до 1,06 трлн грн. Власні доходи становитимуть 707,2 млрд грн (66,9% ресурсу), а міжбюджетні трансферти – 349,3 млрд грн (33,1%). Основним джерелом власних надходжень залишається ПДФО – 407,1 млрд грн (+18,3% р/р), тоді як місцеві податки і збори практично не зростуть – 167,4 млрд грн (+0,2%).
💸 Уряд знову пропонує зменшити частку ПДФО, що зараховується до місцевих бюджетів, із 64% до 60%. Натомість передбачена цільова субвенція на компенсацію різниці в тарифах на теплопостачання в обсязі 18,2 млрд грн (відповідає 4% ПДФО). На відміну від доходів від ПДФО, якими громади розпоряджалися на власний розсуд, нова субвенція має цільовий характер і обмежує їхню фінансову гнучкість.
📈 Фінансовий ресурс місцевих бюджетів у 2027 році зросте на 20,9% р/р, до 1,06 трлн грн. Власні доходи становитимуть 707,2 млрд грн (66,9% ресурсу), а міжбюджетні трансферти – 349,3 млрд грн (33,1%). Основним джерелом власних надходжень залишається ПДФО – 407,1 млрд грн (+18,3% р/р), тоді як місцеві податки і збори практично не зростуть – 167,4 млрд грн (+0,2%).
💸 Уряд знову пропонує зменшити частку ПДФО, що зараховується до місцевих бюджетів, із 64% до 60%. Натомість передбачена цільова субвенція на компенсацію різниці в тарифах на теплопостачання в обсязі 18,2 млрд грн (відповідає 4% ПДФО). На відміну від доходів від ПДФО, якими громади розпоряджалися на власний розсуд, нова субвенція має цільовий характер і обмежує їхню фінансову гнучкість.
⚖️ Горизонтальне вирівнювання у 2027 році зміниться через перехід на нові дані про чисельність населення. Замість показника 32,2 млн осіб (станом на 01.01.2022) застосовуватимуть дані ДМС станом на 01.09.2026 – 28,5 млн осіб (без м. Києва та тимчасово окупованих територій). Через це розрахунковий рівень надходжень ПДФО на одного мешканця зросте до 7 000,95 грн проти 6 049,99 грн у 2026 році.
🔄 Базову дотацію у 2027 році отримають 976 бюджетів (проти 1 040 торік), а реверсну – 224 бюджети (проти 185). Серед обласних бюджетів-платників реверсної дотації вперше з'являться Волинська та Луганська області. Для 118 бюджетів на тимчасово окупованих територіях горизонтальне вирівнювання не здійснюватиметься.
🏙 Київ повторно зобов'язали компенсувати державному бюджету кошти, пов'язані з обслуговуванням боргу. Цього разу – понад 300 млн грн витрат на обслуговування єврооблігацій, випущених державою у 2025 році в обмін на ВВП-варанти (їхнє походження пов'язане з реструктуризацією зовнішнього боргу столиці 2015 року). Це вже другий випадок вилучення коштів зі столиці на користь державного бюджету – у 2025 році Київ перерахував 8 млрд грн унаслідок перерозподілу податку на прибуток.
🔄 Базову дотацію у 2027 році отримають 976 бюджетів (проти 1 040 торік), а реверсну – 224 бюджети (проти 185). Серед обласних бюджетів-платників реверсної дотації вперше з'являться Волинська та Луганська області. Для 118 бюджетів на тимчасово окупованих територіях горизонтальне вирівнювання не здійснюватиметься.
🏙 Київ повторно зобов'язали компенсувати державному бюджету кошти, пов'язані з обслуговуванням боргу. Цього разу – понад 300 млн грн витрат на обслуговування єврооблігацій, випущених державою у 2025 році в обмін на ВВП-варанти (їхнє походження пов'язане з реструктуризацією зовнішнього боргу столиці 2015 року). Це вже другий випадок вилучення коштів зі столиці на користь державного бюджету – у 2025 році Київ перерахував 8 млрд грн унаслідок перерозподілу податку на прибуток.
Аналіз проєкту Державного бюджету України на 2027 рік: пріоритети, ризики та можливості
📘 Минулого тижня уряд подав до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2027 рік — п'ятий воєнний бюджет України. Команда KSE Institute підготувала детальний розбір його параметрів, пріоритетів, ризиків та можливостей.
❓У аналізі — відповіді на ключові питання:
• Які макроекономічні припущення закладено в бюджет і наскільки вони стійкі до ризиків?
• Як змінюються видатки на оборону та безпеку і яку роль у фінансуванні відіграють міжнародні партнери?
• Яким буде дефіцит бюджету, як його фінансуватимуть і як зміниться державний борг?
• Наскільки доходи залежать від міжнародної допомоги, нових податків та митного адміністрування
• Що змінюється для місцевих бюджетів і як зростає їх залежність від цільових трансфертів?
• Які нові та реструктуровані бюджетні програми передбачені на 2027 рік — для бізнесу, соцзахисту, енергетики й відновлення?
📎 Ключові висновки та повний текст аналізу — за посиланням
📘 Минулого тижня уряд подав до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2027 рік — п'ятий воєнний бюджет України. Команда KSE Institute підготувала детальний розбір його параметрів, пріоритетів, ризиків та можливостей.
❓У аналізі — відповіді на ключові питання:
• Які макроекономічні припущення закладено в бюджет і наскільки вони стійкі до ризиків?
• Як змінюються видатки на оборону та безпеку і яку роль у фінансуванні відіграють міжнародні партнери?
• Яким буде дефіцит бюджету, як його фінансуватимуть і як зміниться державний борг?
• Наскільки доходи залежать від міжнародної допомоги, нових податків та митного адміністрування
• Що змінюється для місцевих бюджетів і як зростає їх залежність від цільових трансфертів?
• Які нові та реструктуровані бюджетні програми передбачені на 2027 рік — для бізнесу, соцзахисту, енергетики й відновлення?
📎 Ключові висновки та повний текст аналізу — за посиланням
Податкові надходження загального фонду держбюджету: серпень 2026
У серпні податкові надходження загального фонду держбюджету становили 216,4 млрд грн, що на 18,1 млрд грн, менше за план.
Найбільші негативні відхилення сформували імпортний і внутрішній ПДВ, акциз та ПДФО. Чисті надходження внутрішнього ПДВ були нижчими за план через значне бюджетне відшкодування. Імпортний ПДВ недовиконано, у тому числі, через скорочення оподатковуваного імпорту у порівнянні до липня.
ПДФО не досяг плану, ймовірно, через слабшу динаміку зарплат і фонду оплати праці. Податок на прибуток дещо перевищив план на тлі пожвавлення ділової активності у II кварталі та зростання нарахувань банків.
Для податкових надходжень зберігається високий ризик через посилення повітряних атак росії. Руйнування виробничої, енергетичної, логістичної та портової інфраструктури й тривалі повітряні тривоги знижують виробництво та продуктивність, звужуючи податкову базу та доходи бюджету.
У серпні податкові надходження загального фонду держбюджету становили 216,4 млрд грн, що на 18,1 млрд грн, менше за план.
Найбільші негативні відхилення сформували імпортний і внутрішній ПДВ, акциз та ПДФО. Чисті надходження внутрішнього ПДВ були нижчими за план через значне бюджетне відшкодування. Імпортний ПДВ недовиконано, у тому числі, через скорочення оподатковуваного імпорту у порівнянні до липня.
ПДФО не досяг плану, ймовірно, через слабшу динаміку зарплат і фонду оплати праці. Податок на прибуток дещо перевищив план на тлі пожвавлення ділової активності у II кварталі та зростання нарахувань банків.
Для податкових надходжень зберігається високий ризик через посилення повітряних атак росії. Руйнування виробничої, енергетичної, логістичної та портової інфраструктури й тривалі повітряні тривоги знижують виробництво та продуктивність, звужуючи податкову базу та доходи бюджету.
У серпні видатки загального фонду держбюджету становили 396 млрд грн, або 90,4% плану. Недовиконання планових показників продовжується вже три місяці поспіль. При цьому Мінфін збільшив планові показники видатків на 19,7 млрд грн або на 4,7%.
Водночас оновлений розпис видатків свідчить про посилення ризиків нестачі ресурсу наприкінці року. На тлі обмеженої ліквідності Мінфін уже вдався до відтермінування найменш пріоритетних видатків. За словами міністра фінансів, програми капітального будівництва та інші видатки фактично призупинятимуться до моменту появи достатньої ліквідності.
У вересні планові видатки становлять лише 309,7 млрд грн, на 18,8% менше за середньомісячні фактичні видатки січня–липня. У жовтні та листопаді план також залишається низьким, 281,8 млрд грн та 299,5 млрд грн відповідно. Найбільший ризик у Міноборони: вересневий план видатків майже вдвічі нижчий за середньомісячний рівень, що може створити ризики недофінансування грошового, медичного та соціального забезпечення військовослужбовців.
Водночас оновлений розпис видатків свідчить про посилення ризиків нестачі ресурсу наприкінці року. На тлі обмеженої ліквідності Мінфін уже вдався до відтермінування найменш пріоритетних видатків. За словами міністра фінансів, програми капітального будівництва та інші видатки фактично призупинятимуться до моменту появи достатньої ліквідності.
У вересні планові видатки становлять лише 309,7 млрд грн, на 18,8% менше за середньомісячні фактичні видатки січня–липня. У жовтні та листопаді план також залишається низьким, 281,8 млрд грн та 299,5 млрд грн відповідно. Найбільший ризик у Міноборони: вересневий план видатків майже вдвічі нижчий за середньомісячний рівень, що може створити ризики недофінансування грошового, медичного та соціального забезпечення військовослужбовців.
У серпні видатки спеціального фонду держбюджету становили 343,7 млрд грн, що майже у 3 рази більше, ніж у серпні 2025 року. Таке стрімке зростання зумовлене насамперед збільшенням видатків на оборону, які сформували 91,9% усіх видатків спеціального фонду.
Основним фактором стало надходження міжнародної матеріально-технічної допомоги та її спрямування на фінансування потреб сектору безпеки й оборони. Зокрема, в межах механізму USL у Міноборони діє окрема бюджетна програма для фінансування заходів із посилення обороноздатності держави. У серпні за цією програмою було профінансовано 209,6 млрд грн.
Таким чином, саме міжнародна підтримка стала ключовим джерелом розширення спеціального фонду у 2026 році. Водночас видатки цивільних головних розпорядників залишаються значно стабільнішими та не визначають загальну динаміку спецфонду.
Основним фактором стало надходження міжнародної матеріально-технічної допомоги та її спрямування на фінансування потреб сектору безпеки й оборони. Зокрема, в межах механізму USL у Міноборони діє окрема бюджетна програма для фінансування заходів із посилення обороноздатності держави. У серпні за цією програмою було профінансовано 209,6 млрд грн.
Таким чином, саме міжнародна підтримка стала ключовим джерелом розширення спеціального фонду у 2026 році. Водночас видатки цивільних головних розпорядників залишаються значно стабільнішими та не визначають загальну динаміку спецфонду.
Стан державного боргу у серпні 2026 року
✅ У серпні 2026 року державний та гарантований державою борг склав 9 602,89 млрд грн (215,55 млрд дол. США або 185,1 млрд євро в еквіваленті)
☑️ 64,6% боргового портфеля припадає на пільгове фінансування.
🇪🇺 Європейський Союз залишається найбільшим кредитором України: з урахуванням позики в межах механізму ERA на нього припадає 39,2% загального боргу.
📊 Станом на кінець серпня, середньозважена ставка державного боргу становила 4,37% проти 4,4% у липні та 4,87 у серпні 2025. Середньозважений строк до погашення знизився до 13,05 року проти 13,06 року місяць тому, проте суттєво подовжився в порівнянні з 12,5 року в серпні 2025.
📚 9 вересня Кабінет Міністрів України затвердив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2027-2029 роки.
✅ У серпні 2026 року державний та гарантований державою борг склав 9 602,89 млрд грн (215,55 млрд дол. США або 185,1 млрд євро в еквіваленті)
☑️ 64,6% боргового портфеля припадає на пільгове фінансування.
🇪🇺 Європейський Союз залишається найбільшим кредитором України: з урахуванням позики в межах механізму ERA на нього припадає 39,2% загального боргу.
📊 Станом на кінець серпня, середньозважена ставка державного боргу становила 4,37% проти 4,4% у липні та 4,87 у серпні 2025. Середньозважений строк до погашення знизився до 13,05 року проти 13,06 року місяць тому, проте суттєво подовжився в порівнянні з 12,5 року в серпні 2025.
📚 9 вересня Кабінет Міністрів України затвердив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2027-2029 роки.
Англомовна версія аналізу проєкту Державного бюджету України на 2027 рік.
📊 Проєкт Державного бюджету України на 2027 рік передбачає $176.6 млрд видатків, що на 13.5% більше, ніж уточнений план на 2026 рік. Видатки Міністерства оборони заплановані на рівні $90.9 млрд, з них $43.3 млрд на грошове забезпечення й заробітну плату військовослужбовців. Водночас дефіцит державного бюджету очікується на рівні $40.3 млрд, або близько 15% ВВП, що зберігає високу залежність державних фінансів від міжнародної підтримки.
📍 У нашому аналізі детальніше розглядаємо, що стоїть за цими цифрами: ключові пріоритети бюджетної політики, макроекономічні припущення, структуру доходів і видатків, підходи до фінансування дефіциту та боргові ризики. Окрему увагу приділено викликам і ризикам, які можуть вплинути на виконання бюджету та фіскальну стійкість України у 2027 році.
🌍 Запрошуємо вас ділитися матеріалом із колегами та партнерами за кордоном.
👉 Ознайомитися з повним текстом аналізу англійською мовою можна за посиланням
📊 Проєкт Державного бюджету України на 2027 рік передбачає $176.6 млрд видатків, що на 13.5% більше, ніж уточнений план на 2026 рік. Видатки Міністерства оборони заплановані на рівні $90.9 млрд, з них $43.3 млрд на грошове забезпечення й заробітну плату військовослужбовців. Водночас дефіцит державного бюджету очікується на рівні $40.3 млрд, або близько 15% ВВП, що зберігає високу залежність державних фінансів від міжнародної підтримки.
📍 У нашому аналізі детальніше розглядаємо, що стоїть за цими цифрами: ключові пріоритети бюджетної політики, макроекономічні припущення, структуру доходів і видатків, підходи до фінансування дефіциту та боргові ризики. Окрему увагу приділено викликам і ризикам, які можуть вплинути на виконання бюджету та фіскальну стійкість України у 2027 році.
🌍 Запрошуємо вас ділитися матеріалом із колегами та партнерами за кордоном.
👉 Ознайомитися з повним текстом аналізу англійською мовою можна за посиланням
Новий випуск «EU Accession Tracker» - III квартал 2026 року
✅ KSE Institute опублікував новий випуск EU Accession Tracker. У фокусі – огляд прогресу України на шляху до членства в ЄС: перебіг переговорів за кластерами, ключові політичні події, законодавчі зміни та європейська фінансова підтримка.
📌 Окрема тема випуску – наближення бюджетної системи України до вимог ЄС в умовах війни. У розділі «Експертна думка» розглядається імплементація Директиви 2011/85/ЄС, яка встановлює спільні вимоги до бюджетних рамок держав-членів.
📌 Що означатиме для українського бюджету наближення до правил ЄС?
Директива 2011/85/ЄС охоплює весь бюджетний цикл – від обліку та прогнозування до середньострокового планування й незалежного моніторингу. Україна вже має багато необхідних елементів. Наступне завдання – узгодити їхню роботу відповідно до європейських вимог.
Досвід держав ЄС показує, що впровадження потребує часу для підготовки даних, розвитку інституцій та перевірки нових механізмів на практиці. В умовах війни важливо поєднати законодавчі зміни з підготовкою даних, методологій та інституцій, необхідних для їх застосування. Поєтапне запровадження, за погодженою дорожньою картою та чіткими критеріями готовності, дозволить просуватися у виконанні євроінтеграційних зобов’язань з урахуванням стану публічних фінансів і безпекової ситуації.
🔗 Докладніше – за посиланням
✅ KSE Institute опублікував новий випуск EU Accession Tracker. У фокусі – огляд прогресу України на шляху до членства в ЄС: перебіг переговорів за кластерами, ключові політичні події, законодавчі зміни та європейська фінансова підтримка.
📌 Окрема тема випуску – наближення бюджетної системи України до вимог ЄС в умовах війни. У розділі «Експертна думка» розглядається імплементація Директиви 2011/85/ЄС, яка встановлює спільні вимоги до бюджетних рамок держав-членів.
📌 Що означатиме для українського бюджету наближення до правил ЄС?
Директива 2011/85/ЄС охоплює весь бюджетний цикл – від обліку та прогнозування до середньострокового планування й незалежного моніторингу. Україна вже має багато необхідних елементів. Наступне завдання – узгодити їхню роботу відповідно до європейських вимог.
Досвід держав ЄС показує, що впровадження потребує часу для підготовки даних, розвитку інституцій та перевірки нових механізмів на практиці. В умовах війни важливо поєднати законодавчі зміни з підготовкою даних, методологій та інституцій, необхідних для їх застосування. Поєтапне запровадження, за погодженою дорожньою картою та чіткими критеріями готовності, дозволить просуватися у виконанні євроінтеграційних зобов’язань з урахуванням стану публічних фінансів і безпекової ситуації.
🔗 Докладніше – за посиланням
У жовтні видатки загального фонду державного бюджету заплановано на рівні 270,4 млрд грн — на 22% менше, ніж фактичні видатки у жовтні минулого року, та на 27,1% нижче за середньомісячний обсяг фактичних видатків у січні–серпні 2026 року.
Тенденція до занижених планових обсягів видатків зберігатиметься протягом усього IV кварталу: у листопаді на фінансування видатків передбачено 275,3 млрд грн, а в грудні план зростає до 474,8 млрд грн, однак це суттєво менше за фактичні видатки грудня 2025 року (649,9 млрд грн), коли було профінансовано 15,5% річного обсягу видатків. Дефіцит фінансового ресурсу для фінансування видатків підтверджується.
Обмеженість бюджетного ресурсу вже позначається і на фінансуванні капітальних видатків. Через відставання зовнішньої допомоги від плану уряд із жовтня запровадив пріоритезацію бюджетних витрат: першочергово фінансуватимуться оборона, обслуговування держ. боргу та соціальні виплати, тоді як частину витрат на будівництво, реконструкцію й капітальні ремонти тимчасово відклали.
Тенденція до занижених планових обсягів видатків зберігатиметься протягом усього IV кварталу: у листопаді на фінансування видатків передбачено 275,3 млрд грн, а в грудні план зростає до 474,8 млрд грн, однак це суттєво менше за фактичні видатки грудня 2025 року (649,9 млрд грн), коли було профінансовано 15,5% річного обсягу видатків. Дефіцит фінансового ресурсу для фінансування видатків підтверджується.
Обмеженість бюджетного ресурсу вже позначається і на фінансуванні капітальних видатків. Через відставання зовнішньої допомоги від плану уряд із жовтня запровадив пріоритезацію бюджетних витрат: першочергово фінансуватимуться оборона, обслуговування держ. боргу та соціальні виплати, тоді як частину витрат на будівництво, реконструкцію й капітальні ремонти тимчасово відклали.
Фінансування бюджету у вересні 2026 року
✅ 107 млрд грн ($2,4 млрд) - загальні надходження на фінансування державного бюджету (кредити і гранти) у вересні 2026 року. Загалом за січень-вересень 2026 року залучено 644,7 млрд грн ($14,7 млрд) позик.
🛡 3,3 млрд євро (170,1 млрд грн) отримано для розвитку оборонно-промислового потенціалу в рамках оборонної складової USL від ЄС, що надійшли до спеціального фонду держбюджету. Від початку програми в рамках цієї компоненти Україна вже отримала 11,7 млрд євро.
🇨🇦 $841 млн отримано від Світового банку в межах проєкту PEACE. Кошти надані МБРР під гарантію Уряду Канади і спрямовуються на відшкодування видатків на пенсійні виплати.
🇯🇵 $111,5 млн надішло від Японії в межах проєктів Світового банку, зокрема в рамках освітнього проєкту LEARN, направленого на підвищення стійкості освіти, а також в рамках проєкту THRIVE на розвиток медичної системи.
✅ 107 млрд грн ($2,4 млрд) - загальні надходження на фінансування державного бюджету (кредити і гранти) у вересні 2026 року. Загалом за січень-вересень 2026 року залучено 644,7 млрд грн ($14,7 млрд) позик.
🛡 3,3 млрд євро (170,1 млрд грн) отримано для розвитку оборонно-промислового потенціалу в рамках оборонної складової USL від ЄС, що надійшли до спеціального фонду держбюджету. Від початку програми в рамках цієї компоненти Україна вже отримала 11,7 млрд євро.
🇨🇦 $841 млн отримано від Світового банку в межах проєкту PEACE. Кошти надані МБРР під гарантію Уряду Канади і спрямовуються на відшкодування видатків на пенсійні виплати.
🇯🇵 $111,5 млн надішло від Японії в межах проєктів Світового банку, зокрема в рамках освітнього проєкту LEARN, направленого на підвищення стійкості освіти, а також в рамках проєкту THRIVE на розвиток медичної системи.
Новий випуск «Моніторингу громад» — вересень 2026
❓Як змінюються фінансові можливості громад?
❓Чому зростання доходів не завжди означає доступний ресурс?
❓Як нові рішення вплинуть на підтримку територій?
📊 Основні тенденції вересня:
— власні доходи місцевих бюджетів зросли на 25,6% р/р до 44,7 млрд грн;
— трансферти були у 3,6 раза більшими, ніж торік, зокрема через освітню субвенцію та додаткову дотацію;
— обмеження платежів створюють ризики для поточної роботи громад і комунальної інфраструктури;
— кількість атак становила 3 902 у 254 громадах, що на 64,6% більше, ніж торік;
— зафіксовано 934 ураження цивільної інфраструктури, а в неприфронтових громадах їх побільшало на 65,9% за місяць;
— оновлення Державної стратегії регіонального розвитку посилює перехід до диференційованої підтримки територій.
✅ «Моніторинг громад» допомагає відстежувати ключові фінансові, безпекові та законодавчі зміни.
🔗 Повна версія — за посиланням
❓Як змінюються фінансові можливості громад?
❓Чому зростання доходів не завжди означає доступний ресурс?
❓Як нові рішення вплинуть на підтримку територій?
📊 Основні тенденції вересня:
— власні доходи місцевих бюджетів зросли на 25,6% р/р до 44,7 млрд грн;
— трансферти були у 3,6 раза більшими, ніж торік, зокрема через освітню субвенцію та додаткову дотацію;
— обмеження платежів створюють ризики для поточної роботи громад і комунальної інфраструктури;
— кількість атак становила 3 902 у 254 громадах, що на 64,6% більше, ніж торік;
— зафіксовано 934 ураження цивільної інфраструктури, а в неприфронтових громадах їх побільшало на 65,9% за місяць;
— оновлення Державної стратегії регіонального розвитку посилює перехід до диференційованої підтримки територій.
✅ «Моніторинг громад» допомагає відстежувати ключові фінансові, безпекові та законодавчі зміни.
🔗 Повна версія — за посиланням
Бюджетний барометр за вересень 2026
🤔Що відбулося з бюджетом у вересні?
📍Чи виконаний план доходів за основними податками?
📍Чи достатньо було міжнародної підтримки?
📍Які ризики будуть актуальними в наступні місяці?
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за вересень 2026 року
🤔Що відбулося з бюджетом у вересні?
📍Чи виконаний план доходів за основними податками?
📍Чи достатньо було міжнародної підтримки?
📍Які ризики будуть актуальними в наступні місяці?
Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за вересень 2026 року
✅Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15094 про базову соціальну допомогу. Із 2028 року сім’ї зможуть добровільно перейти з п’яти окремих виплат на одну. Для кожного в сім’ї враховуватимуть 100% базової величини, а з отриманої суми відніматимуть середньомісячний дохід родини. При цьому допомога не може бути меншою за сукупні виплати сім’ї на день звернення.
📑 Потребу в таких змінах раніше відзначали аналітики KSE Institute: система мала розрізнені програми й правила, а підтримка залежала від формального статусу сім’ї, а не від фактичних потреб. Допомога була прив’язана до заниженого прожиткового мінімуму й не гарантувала належної підтримки.
📌 Нова модель поєднає виплату із супроводом соцменеджера та допомогою у працевлаштуванні. Її призначатимуть на 3 місяці сім’ям у кризі, на 6 – у складних обставинах, на рік – багатодітним і довічно – окремим категоріям. Водночас автоматичне зростання виплат не гарантоване: базову величину щороку визначатиме Держбюджет.
🔗 Дослідження KSE Institute (2024) - за посиланням
📑 Потребу в таких змінах раніше відзначали аналітики KSE Institute: система мала розрізнені програми й правила, а підтримка залежала від формального статусу сім’ї, а не від фактичних потреб. Допомога була прив’язана до заниженого прожиткового мінімуму й не гарантувала належної підтримки.
📌 Нова модель поєднає виплату із супроводом соцменеджера та допомогою у працевлаштуванні. Її призначатимуть на 3 місяці сім’ям у кризі, на 6 – у складних обставинах, на рік – багатодітним і довічно – окремим категоріям. Водночас автоматичне зростання виплат не гарантоване: базову величину щороку визначатиме Держбюджет.
🔗 Дослідження KSE Institute (2024) - за посиланням