Африка
Попри численні проблеми в аграрному секторі Африки, обсяги та структура виробництва залишаються значними й різноманітними. Континент відомий вирощуванням коренеплодів і плодів бульби, зокрема ямсу, маніоку, картоплі, таро, макабо та батату, а також цукрової тростини й кукурудзи. Станом на 2021 рік на Африку припадало 40% світового виробництва коренеплодів і бульби. Виробництво зернових і бульб менш залежне від екстремальних погодних умов, що зумовлює їхню значну роль в аграрному виробництві.
Структура споживання дещо відрізняється від структури виробництва. У 2021 році зернові становили понад 50% загального споживання сільськогосподарської продукції, далі йшли коренеплоди та бульби. Кукурудза була найпоширенішим продуктом в Африці та становила понад 20% агропродовольчого споживання. Кукурудза є складовою традиційних африканських страв, зокрема угалі, фуфу, банку та інших, а також широко використовується як корм для тварин. Коренеплоди й бульби також посідають важливе місце в раціоні, особливо маніок і батат. Водночас м’ясо споживають рідше через релігійні обмеження, обмежену доступність і культурні особливості.
Населення Африки продовжує швидко зростати й, за даними Світового банку, становить близько 1,4 млрд осіб.
Зі зростанням населення збільшується попит на продовольство, що посилює навантаження на аграрний сектор і погіршує ситуацію з продовольчою безпекою. Багато регіонів Африки стикаються з дефіцитом води, який негативно впливає на сільське господарство, санітарні умови та доступ до питної води. Крім того, таке швидке зростання населення призвело до високого рівня безробіття, що поглиблює бідність. Серед інших наслідків — політична нестабільність через конкуренцію за ресурси та політичний вплив.
Партнерство України з країнами Африки може сприяти розвитку сталих сільськогосподарських практик і розв’язанню проблеми продовольчої безпеки завдяки збільшенню постачання агропродовольчої продукції до Африки.
На жаль, більшість країн із найвищою часткою населення, що недоїдає, розташовані в Африці. Попри постійні зусилля, спрямовані на подолання продовольчої нестабільності, голод залишається поширеною проблемою для значної частини населення.
Із 36 країн Африки з низьким рівнем доходу та дефіцитом продовольства (LIFDCs) 33 імпортували сільськогосподарську продукцію з України у 2021 році. Це підкреслює критично важливу роль України в забезпеченні Африканського регіону продовольчими ресурсами.
Розвиток міцних дипломатичних відносин між Африкою та Україною може сприяти збільшенню постачання продовольства до регіону, скороченню кількості людей, які недоїдають, та підвищенню рівня продовольчої безпеки в Африці.
Торгівля
У 2021 році Україна експортувала до 52 із 54 країн Африки 13 млн тонн сільськогосподарської продукції загальною вартістю $3,8 млрд. Серед цих 52 африканських країн найбільшим імпортером української агропродовольчої продукції був Єгипет, на який припадало 42% загальної вартості експорту. Далі йшли Лівія, Марокко, Туніс, Ефіопія, Алжир, Нігерія, Кенія, Джибуті та Судан.
Україна офіційно представлена у 10 країнах Африки, ще у 10 планується відкриття посольств. Карта показує, що наявність дипломатичного представництва позитивно впливає на торгівлю.
Країни Африки значною мірою залежать від імпорту пшениці. У 32 із 40 країн частка імпорту у споживанні перевищує 70%. У 2021 році 60% цих країн імпортували пшеницю з України. Особливо залежними від української пшениці є Лівія (48%), Еритрея (37%), Туніс (36%), Ефіопія (36%), Єгипет (29%), Мавританія (26%), Марокко (21%) та Кенія (17%).
На відміну від пшениці, більшість країн Африки не залежать від імпорту кукурудзи, а натомість надають перевагу внутрішньому виробництву. У 2021 році лише 14 із 42 країн імпортували понад 18% необхідного їм обсягу кукурудзи. Це пов’язано з тим, що кукурудза є третьою за поширеністю сільськогосподарською культурою на континенті. Попри акцент на внутрішньому виробництві, такі країни, як Єгипет, Алжир, Туніс, Лівія та Мавританія, отримують значну частку кукурудзи з України для задоволення внутрішнього попиту.
